Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Василевська Л$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 26
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Василевська Л. С. Проектна діяльність методиста як засіб удосконалення професійної майстерності педагогів [Електронний ресурс] / Л. С. Василевська. // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Сер. : Психолого-педагогічні науки. - 2012. - № 6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2012_6_32
| 2. |
Шаповал С. Д. Антибактеріальна терапія хворих на ускладнений синдром діабетичної стопи [Електронний ресурс] / С. Д. Шаповал, І. Л. Савон, В. Б. Мартинюк, Л. А. Василевська, А. М. Якунич, О. О. Максимова, Д. О. Смирнова, М. М. Софілканич, В. О. Бєлінська // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2014. - Т. 18, № 1(1). - С. 148-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2014_18_1(1)__43
| 3. |
Шаповал С. Д. Стратегія антибактеріальної терапії у хворих на сепсис. Частина 2 [Електронний ресурс] / С. Д. Шаповал, І. Л. Савон, В. Б. Мартинюк, Л. А. Василевська, А. М. Якунич, О. О. Максимова, М. М. Софілканич // Клінічна хірургія. - 2016. - № 1. - С. 73–76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_1_23
| 4. |
Шаповал С. Д. Стратегія антибактеріальної терапії сепсису. Частина 1 [Електронний ресурс] / С. Д. Шаповал, І. Л. Савон, В. Б. Мартинюк, Л. А. Василевська, А. М. Якунич, О. О. Максимова, М. М. Софілканич // Клінічна хірургія. - 2015. - № 6. - С. 62–66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_6_20
| 5. |
Шаповал С. Д. Комплексне лікування синдрому діабетичної стопи з позицій фізичної та реабілітаційної медицини [Електронний ресурс] / С. Д. Шаповал, О. Є. Алипова, О. В. Трибушний, Л. А. Василевська // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 70-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_5_20 Сучасна стратегія комплексного лікування синдрому діабетичної стопи з позицій фізичної та реабілітаційної медицини передбачає мультидисциплінарний підхід із включенням ефективних реабілітаційних технологій і методів апаратної фізіотерапії, а також ерготерапевтичних заходів, спрямованих на збільшення функціональних резервів, компенсацію порушених судинних і іннерваційних механізмів, регенераційних можливостей, вторинну профілактику ускладнень цукрового діабету, соціальну адаптацію та відновлення працездатності хворих.
| 6. |
Шаповал С. Д. Роль грампозитивної мікрофлори та її резистентність при гнійно-некротичних ускладненнях у хворих із синдромом діабетичної стопи [Електронний ресурс] / С. Д. Шаповал, І. Л. Савон, Л. А. Василевська, О. О. Максимова, Л. Ю. Слободченко // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 10. - С. 38-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_10_9 Мета роботи - поліпшити результати лікування хворих із синдромом діабетичної стопи (СДС) шляхом проведення спрямованої антибактеріальної терапії з урахуванням резистентності виявленої мікрофлори та з'ясувати роль грампозитивної мікрофлори у виникненні ускладнень. Обстежено 1824 пацієнти із СДС за період з 2015 по 2019 рр., у яких було гнійно-некротичне ураження стопи - абсцес, флегмона, гнійний тендовагініт, гнійний артрит, гангрена. Усі хворі мали цукровий діабет 2-го типу, середня тривалість якого становила (12,3 +- 2,7) року. Якісний склад мікрофлори і чутливість виділених культур до антибіотиків визначено на автоматичних мікробіологічних аналізаторах "Vitek2" та DacT/ALEM' (Франція). Причиною гнійно-некротичних ускладнень була грампозитивна мікрофлора, яка у 57,1 - 66,8 % хворих визначено при моноінфекції та переважала у складі мікробних асоціацій. Феномен резистентності до основних антибактеріальних препаратів виявлено у 37,4 % бактерій. Найбільшу стійкість мали Staphylococcus aureus та Enterococcus faecalis. У 62,5 % хворих із Staphylococcus aureus виявлено ген резистентного до метициліну Staphylococcus aureus з трьома генетичними варіаціями, які відрізнялися за резистентністю до певних груп антибіотиків. Найбільш значущий MRSA тип 3 - панрезистентний (у 6,2 % хворих). Висновки: дослідження гнійно-некротичних вогнищ у хворих із СДС свідчить про те, що провідним мікроорганізмом у разі розвитку ускладнень є грампозитивна мікрофлора, яка характеризується полірезистентними та панрезистентними штамами. Подібна обставина обгрунтовує потребу корегування призначеної антибактеріальної терапії.
| 7. |
Шаповал С. Д. Порушення вуглеводного обміну у хворих на сепсис [Електронний ресурс] / С. Д. Шаповал, І. Л. Савон, О. О. Максимова, Л. А. Василевська, М. М. Софілканич, О. В. Трибушний // Харківська хірургічна школа. - 2020. - № 1. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2020_1_7
| 8. |
Василевська Л. А. Вплив мікробного пейзажу на розвиток деструктивних форм бешихи [Електронний ресурс] / Л. А. Василевська // Сучасні медичні технології. - 2019. - № 2(1). - С. 17-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2019_2(1)__5
| 9. |
Шаповал С. Д. Пресепсін - новий високоефективний маркер сепсису (Огляд літератури) [Електронний ресурс] / С. Д. Шаповал, І. Л. Савон, Л. В. Василевська, М. М. Софілканич // Сучасні медичні технології. - 2020. - № 1. - С. 84-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2020_1_15
| 10. |
Шаповал С. Д. Оптимізація хірургічного та комплексного лікування ускладненого синдрому діабетичної стопи [Електронний ресурс] / С. Д. Шаповал, І. Л. Савон, В. Б. Мартинюк, А. М. Якунич, Л. А. Василевська, О. О. Максимова // Сучасні медичні технології. - 2016. - № 3. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2016_3_7
| 11. |
Василевська Л. А. Хірургічне лікування ускладнених форм бешихи [Електронний ресурс] / Л. А. Василевська // Сучасні медичні технології. - 2020. - № 4. - С. 27-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2020_4_6
| 12. |
Василевська Л. А. Деякі аспекти проблеми хірургічних форм бешихи [Електронний ресурс] / Л. А. Василевська, С. Д. Шаповал // Клінічна хірургія. - 2020. - Т. 87, № 9-10. - С. 59-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2020_87_9-10_13 Мета роботи - з'ясувати частоту та визначити основні напрямки лікування хірургічних форм бешихи. Ретроспективно і проспективно проаналізовано 114 історій хвороб пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в центрі гнійно-септичної хірургії Міської лікарні N 3 м. Запоріжжя за період 2019 - 2020 рр. Найчастіше осередок ураження локалізувався на нижніх кінцівках. Найчастішими клінічними проявами інтоксикації при бульозній і флегмонозній формах бешихи були загальна слабкість, гіпертермія, м'язовий біль. При некротичній формі бешихи у хворих спостерігалися ознаки тяжкої інтоксикації з нудотою, блюванням та сплутаністю свідомості. У комплексному лікуванні бешихи головними є антибіотикотерапія та рання хірургічна обробка зони патологічного процесу. Визначення показників вмісту прокальцитоніну у сироватці крові надає можливість оцінити прогресування і генералізацію процесу та є чутливим тестом ефективності проведеного лікування. Висновки: радикальне хірургічне втручання та своєчасна цілеспрямована антибіотикотерапія є основними елементами успішного лікування хірургічних форм бешихи, і ця позиція не підлягає перегляду. Діагностичним маркером, що дозволяє своєчасно передбачити розвиток сепсису, є вміст прокальцитоніну в сироватці крові.
| 13. |
Василевська Л. А. Хірургічне лікування ускладнених форм бешихи [Електронний ресурс] / Л. А. Василевська // Сучасні медичні технології. - 2021. - № 1. - С. 43-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2021_1_9
| 14. |
Шаповал С. Д. Характеристика мікробного пейзажу гнійних осередків у хворих на ускладнений синдром діабетичної стопи у часовому аспекті [Електронний ресурс] / С. Д. Шаповал, І. Л. Савон, О. В. Трибушний, Л. А. Василевська, Л. Ю. Слободченко, А. О. Єфіменко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 11-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2019_18_4_4 Бактеріальна інфекція є одним з основних патогенетичних аспектів у формуванні ускладнень синдрому діабетичної стопи (СДС). Приєднання інфекції є причиною виконання ампутацій нижніх кінцівок у 25 - 72 % випадків, особливо коли перебіг СДС ускладняється сепсисом. Мета дослідження - з'ясування відмінностей мікробного пейзажу гнійних осередків у хворих на ускладнений СДС у часовому аспекті для розпрацювання алгоритму проведення направленої АБТ. Обстежено в динаміці 3653 пацієнтів з ускладненим СДС. Сформовано дві групи: 1 - пацієнти, які лікувалися протягом 2010 - 2014 рр. (група порівняння), 2 - впродовж 2015 - 2019 рр. (основна група), які за гендерним співвідношенням (<$Echi sup 2 ~=~0,09>; P = 0,7698) та віком (P = 0,117141) не відрізнялися. Комплекс бактеріологічних досліджень складався з визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків, якісного складу мікробних збудників та кількості мікробних тіл на 1,0 г тканин. Для визначення чутливості мікроорганізмів гнійного осередку до антибактеріальних препаратів застосовували автоматизовані системи "Vitek-2" та "BacT/ALERT" (Франція). Усіх хворих на ускладнений СДС оперовано під загальним знеболенням. Як правило, їм виконували операції на передньому відділі стопи та "високі" ампутації. Померло 190 осіб, летальність становила 5,2 %. Проаналізовані дані засвідчують, що у хворих на ускладнений СДС кількість мікробних тіл на 1 г. тканин в осередку інфекції не перевищував 10<^>5 - 10<^>6, тоді як у хворих на сепсис цей показник більш ніж у 50 % випадків був 10<^>7 - 10<^>12. Висів аеробної моноінфекції з гнійних вогнищ у пацієнтів з ускладненим СДС за період з 2010 по 2019 рр. зменшився з 51,4 до 44,4 % (P << 0,05). Водночас рівновага серед збудників змінилася на користь грампозитивної (грам (+)) флори, відповідно з 55,2 до 60,2 % (<$Echi sup 2 ~=~4,76>; P << 0,0291). Динаміка мікробіологічних досліджень вказує на збільшення частки MRSA штамів стафілококів з 23,4 до 43,3 %. Виділені мікробні збудники характеризуються високим рівнем антибіотикорезистентності, особливо до антибіотиків I - II покоління. Висновки: проведені дослідження надають змогу з'ясувати особливості мікробного пейзажу гнійних вогнищ і визначити алгоритми антибіотикотерапії.
| 15. |
Шаповал С. Д. Використання прокальцитоніну у хворих на хірургічні форми бешихи [Електронний ресурс] / С. Д. Шаповал, Л. А. Василевська // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 196-200. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2021_26_1_29 Идеальный маркер бактериальной инфекции должен не только давать возможность проводить раннюю диагностику, но и предоставлять информацию о ходе и прогнозе заболевания. На сегодняшний день наиболее хорошо изученным и достаточно широко применяемым в клинической практике является прокальцитонин (РСТ), но его значение при хирургических формах рожи недостаточно определено. Цель исследования - выяснить диагностическую и прогностическую значимость прокальцитонина у больных хирургических форм. Ретроспективно и проспективно проанализированы 114 историй болезней пациентов, которые находились на стационарном лечении в центре гнойно-септической хирургии КНП "Городская больница N 3" г. Запорожье за период 2019 - 2020 гг. Установлено, что наиболее часто очаг локализовался на нижних конечностях. В комплексном лечении больных рожей главное место принадлежит антибиотикотерапии (АБТ) и ранней хирургической обработке зоны патологического процесса. Определение уровня прокальцитонина в сыворотке крови дает возможность оценить прогресс и генерализацию процесса и является чувствительным тестом на эффективность проводимого лечения. Радикальное хирургическое вмешательство и своевременная направленная АБТ являются основными элементами успеха в лечении хирургических форм рожи и не подлежат пересмотру. В качестве диагностического маркера, который позволяет своевременно предусмотреть развитие сепсиса, является прокальцитонин.
| 16. |
Шаповал С. Д. Клініко-патогенетичне значення показників прозапальних цитокінів у хворих на бешиху [Електронний ресурс] / С. Д. Шаповал, Л. А. Василевська // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2021. - № 1. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2021_1_3
| 17. |
Василевська Л. А. Вакуум-аспірація в комплексному лікуванні хворих з деструктивними формами бешихи [Електронний ресурс] / Л. А. Василевська // Сучасні медичні технології. - 2021. - № 2. - С. 26-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2021_2_6
| 18. |
Шаповал С. Д. Особливості клінічного перебігу і принципи диференціальної діагностики бешихи [Електронний ресурс] / С. Д. Шаповал, Л. А. Василевська, В. О. Бєлінська // Клінічна хірургія. - 2021. - Т. 88, № 1-2. - С. 61-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2021_88_1-2_13 Мета роботи - з'ясувати спільні та відмінні риси клінічного перебігу бешихи й інших захворювань, що можуть її імітувати. Проаналізовано 114 історій хвороб пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в Центрі гнійно-септичної хірургії Міської лікарні N 3 м. Запоріжжя у 2019 - 2020 рр. За цей період часу в центрі стаціонарне лікування було проведено 123 хворим з післяін'єкційними абсцесами м'яких тканин, 184 - з абсцесами м'яких тканин, 203 - з флегмонами різних локалізацій, 49 - з ускладненим панарицієм, із них 3 - з підшкірним. За 5 попередніх років проконсультовано 127 хворих в поліклініці і терапевтичних, інфекційних, неврологічних та інших відділеннях лікарень міста. Визначено ряд критеріїв та ознак, що дозволяють диференціювати бешиху від захворювань, які у своєму розвитку можуть мати схожу клінічну симптоматику, та ряд обставин, що потребують з'ясування. Встановлено, що діагностувати бешиху можливо без спеціального лабораторного обстеження на підставі огляду хворого, даних епідеміологічного анамнезу й анамнезу хвороби. Провокують розвиток бешихи такі фактори: порушення цілісності шкірних покривів (садна, подряпини, тріщини, натерті і забиті місця, травми); мікоз; різка зміна температури тіла (переохолодження, перегрівання); емоційний стрес; підвищена інсоляція. Бешиха має характерну літньо-осінню сезонність. У людей, зайнятих фізичною працею, захворювання реєструється частіше, ніж у людей, які мають інший характер трудової діяльності. Спадкова схильність до захворювання відзначається у 10 - 15 % пацієнтів. У зв'язку з цим у разі розвитку хвороби істотне значення має наявність таких факторів, як вроджена і придбана венозна недостатність, грибкова інфекція нижніх кінцівок, наявність післяопераційних і післятравматичних рубців, лімфостаз, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, а також захворювання, що супроводжуються розвитком набряків, потребують прийому кортикостероїдів, цитостатиків. Висновки: математичне моделювання між бешихою та іншими захворюваннями, які мають у своїй клінічній картині подібні синдроми, може бути корисним при проведенні диференціальної діагностики між ними.
| 19. |
Шаповал С. Д. Різновиди діагностованих мікроорганізмів у хворих на бешиху [Електронний ресурс] / С. Д. Шаповал, Л. А. Василевська // Art of medicine. - 2021. - № 2. - С. 140-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2021_2_24
| 20. |
Василевська Л. А. Летальність при некротичній формі бешихи [Електронний ресурс] / Л. А. Василевська // Сучасні медичні технології. - 2021. - № 3. - С. 19-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2021_3_6
| | |
|
|